26 лютого 2024
Сьогодні ми відзначаємо два роки з того дня, як російські танки увірвались в Україну. Розпочавши в Європі найбільшу війну з часів Другої світової війни. Дозвольте мені розпочати з вшанування усіх тих хоробрих українців, які полягли або були поранені, захищаючи свою батьківщину.
Ситуація на полі бою залишається надзвичайно серйозною. Мета президента Путіна домінувати над Україною залишається незмінною. І немає ознак, що він готується до миру. Але ми не повинні опускати руки. Україна знову і знову демонструє видатне уміння і шалену рішучість.
Україна не впала за тижні, чого багато хто боявся. Ви повернули половину захопленої Росією території. Відтіснили Росію з великої частини Чорного моря. І завдали тяжких втрат російським військам. Понад усе, Україна зберігає свою свободу і незалежність.
Це стало можливим завдяки вашій хоробрості і рішучості.
За допомогою великої військової і економічної підтримки від союзників з НАТО.
Лише минулими днями і тижнями союзники з НАТО оголосили про нові пакети допомоги на мільярди доларів. Сюди увійшли основні сили і засоби, такі як артилерійські боєприпаси, ППО і бойові катери. А також обладнання і запчастини для F-16, дрони і обладнання для розмінування. Надходить ще більше підтримки.
Президент Путін розпочав цю війну, тому що хотів закрити двері НАТО і позбавити Україну права обирати власний шлях. Проте він досягнув повністю протилежного: Україна зараз ближче до НАТО, ніж будь-коли раніше.
Ми допомагаємо вам зробити ваші збройні сили дедалі більше і більше оперативно сумісними із союзниками. Ми разом відкриємо спільний Аналітичний навчально-тренувальний центр в Польщі. І ми поглиблюємо наші політичні зв’язки через Раду Україна – НАТО, де ми консультуємось і приймаємо рішення разом.
Україна вступить до НАТО. Це не питання чи вона вступить, а питання коли. В міру того як ми готуємо вас до того дня, НАТО стоятиме з Україною. Заради вашої безпеки і заради нашої.
